День української писемності та мови в навчальних закладах району

9 листопада – День української писемності та мови. Цей день пов'язаний із пам’яттю про Нестора Літописця, якого шанує весь український народ.

Мудрий Нестор в літо 1037 записав:

«Велика користь буває людині од вчення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння. І мудрість, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що наповнюють Всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина.»

Цей запис – перший в історії української книжної поезії, світлий гімн книзі, книжній мудрості, книжникам.

За Указом Президента від 6 листопада 1997 року 9 листопада – День української писемності та мови – державне свято.

Недарма саме в цей день в Україні стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імен Петра Яцика. Він відкритий як для учасників (учнівської та студентської молоді), так і для його організаторів, спонсорів, меценатів, преси. У благородному пориві – робити добро для рідного народу, його мови й культури, зміцнювати Українську державу, працювати задля її майбутнього – сходяться в конкурсі дві сили. Одна з них – це чисті дитячі душі, щира й амбітна юнь – учасники конкурсу. Друга – організатори, меценати, спонсори, державні й громадські організації , українське радіо, видавництво, часописи, преса – всі, хто підтримує конкурс і його учасників фінансово, матеріально, увагою, добрим словом. Таким чином, національно свідомим громадянам України й українцям з інших країн є можливість долучитися до шляхетної справи відродження й розвитку української духовності, допомогти інтелектуальному збагаченню, моральному становленню дітей, молоді, вкласти свої збереження в найцінніше і найперспективніше – освіту та науку.

Завдання й вимоги Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика не обмежується тільки знанням української мови, її правил, норм, законів, хоч і це є неодмінною умовою. Знання мають виявлятися в досконалому володінні сучасною українською літературною мовою, в багатому нормативному лексиконі, особливо інтелектуальному, у вмінні будувати текст на різні теми відповідно до вимог стилю, жанру, умов спілкування, у вмінні міркувати, формувати судження, висловлювати власні думки й оцінки, почуття, виражати активну життєву позицію.

Життя Петра Яцика – це справді яскравий взірець служіння рідному народові, Україні.

Доля склалася так, що мусив емігрувати за кордон, де проживав понад півстоліття. Але Яцик ніколи не забував про те, що він українець. Повсюдно прагнув допомогти своєму народові.

Ставши видатним бізнесменом, він водночас став і великим меценатом. Петро Яцик допомагав багатьом людям. Він дав кошти на будівництво українських шкіл та церков у Бразилії. За його фінансової підтримки з’явилося на світ чимало важливих книжок із історії та культури України. Він – головний меценат відомої Енциклопедії українознавства, добре знаного сьогодні в українському світі Українського дослідного інституту при Гарвардському університеті (США). Коштом Петра Яцика народився Центр  дослідження історії України в Канадському інституті українських студій при Альбертському університеті. Він пожертвував мільйон доларів на відкриття спеціального українського відділу в інституті Гаррімана при Колумбійському університеті. Науково-дослідні й інформаційні центри його імені є при Торонтському та Лондонському університетах.

А найголовніше дітище його життя – Освітня фундація Петра Яцика – масштабний науковий проект: переклад і видання англійською мовою фундаментальної «Історії України - Руси» Михайла Грушевського, що стало для англомовного світу своєрідним вікном в Україну. Петро Яцик мріяв, щоб Грушевський, заговоривши про освіту англійською, остаточно переконав світ: український народ – не гілка з великоросійського дерева, а самостійна велика європейська нація, котра має тисячолітню історію і всі політичні та моральні права на власну державу. Весь цей проект коштує понад п'ятнадцять мільйонів доларів. Усі ж благодійні пожертви мецената на українські справи вимірюються десятками мільйонів.

Він був твердо переконаний: найбільше багатство людини – те, що вона віддала іншим. Найдорожчий його скарб – чесне, благородне ім’я.

Ідея Міжнародного конкурсу української мови належить «Українцеві, що не захотів бути бідним» (М.Слабошпицький), канадському громадянину Петрові Яцику, який ставив за мету піднести престиж української мови в українському суспільстві.

Вже 12–ий рік відзначають  у нашому районі це свято. Головне завдання мовників виховати справжніх громадян національної держави,  любов до рідного слова, найдорожчого скарбу людини. Над цим працює методоб’єднання словесників (керівник Омельяненко А.М., вчитель Новодмитрівської ЗОШ І-ІІІ ст.,) школа передового педагогічного досвіду (керівник Макаренко В.М. заслужений вчитель української мови Вознесенської ЗОШ І-ІІІ ст.), творча група (керівник Павченко Л.В., вчитель Гельмязівської ЗОШ І-ІІІ ст.) Більше 3000 учнів району взяли участь у конкурсі. За останні роки наші школярі стали переможцями і призерами  Всеукраїнських  конкурсів знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного конкурсу учнівської молоді з української мови  літератури ім. Т.Шевченка, обласних олімпіад з української мови і літератури. Славлять нашу освітню ниву Жданова Євгенія (випускниця Пальмірської ЗОШ 2009 р.), Грицай Аліна (учениця 10 кл. Вознесенської ЗОШ). А наша «зоряна» дівчинка, учениця 9 класу Шабельниківського НВК Світайло Юлія, за один рік принесла нам три перемоги. І стоять за цим вчителі-словесники, які розвивають українські таланти і виховують найцінніші людські почуття.

     Вже 7–ий рік у районі працює літературна студія «Слово» (керівник завідуючий районним методичним кабінетом Логінов А.Ю., методист Рубан Н.І.). Щорічний конкурс «Літературний жовтень» показав настільки багата талантами Золотоніщина. «Я вдячна долі за те, що у мене є моє життя, єдине і неповторне. За те, що мене оточують найпрекрасніші, наймиліші люди в світі, які до мене не байдужі… Друзі! Не будьте байдужими до тих,  хто вас любить. Цініть усе, що вам дано долею. Не цурайтеся рідного слова, рідної співучої мелодійної мови», - закликає учениця 7 класу Бубнівсько-Слобідського НВК Дошка Євгенія.                                   

Тож долучаймося до проведення Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика! Пам’ятаймо про важливість для України цього освітньо-виховного заходу! Будьмо єдині у доброму намірі утвердити у власній державі свою мову і культура!