Супер завдання поставив акторам і публіці другий районний фестиваль форум-театрів, заклавши у назву подвійний зміст – бажання змінити світ і спонукання кожного до дії: зціли ти світ…

Торік, коли проходив перший фестиваль шкільних психологічних театрів, він анонсувався як пробний. Соціальні педагоги та психологи навчальних закладів із невеликими учнівськими акторськими колективами спробували говорити про суспільно значимі теми мовою театральних жанрів. І це їм вдалося. Тепер пішли далі – взялися за освоєння модерних напрямків сценічного мистецтва. Адже форум-театри – це методика інтерактивної роботи, спрямована на розв’язання соціальних проблем та пошук шляхів виходу із складної життєвої ситуації у рамках запропонованої вистави. Такий собі спосіб діалогу про важливе.

Тринадцять труп ( на п’ять більше, ніж минулого разу!) прибули до районного будинку дитячої та юнацької творчості у село Гельмязів. Директор цього закладу Лариса Редька цього разу опанувала роль адміністратора театру і грала її бездоганно, як робить все, за що береться, із притаманною їй креативністю, організаторським талантом і вдачею доброї господині. Для учасників фестивалю було створено максимально комфортні умови. Всі колективи експромтом намалювали свої афіші і ними прикрасили зал. Сцени як такої не було: актори і глядачі спілкувалися на відстані руки. Конферанс і діалог із фестивальною публікою забезпечувала методист відділу освіти, аналітик і доброзичливий критик режисерських задумів педагогів та емоційний шанувальник дитячих проектів Валентина Денисенко. Модераторами і прискіпливими членами журі стали гості – працівники обласного ресурсного центру Аліна Кордюк та Сергій Слинько, оцінювали театральну творчість також спеціалісти Служби у справах дітей Вікторія Краснобай та Юлія Зосименко.

Театр «Вибір» Дмитрівського навчально-виховного комплексу презентував мініатюру «Якби могли ми говорити…», «Інсайт» Новодмитрівської школи – «Цінуй своє життя», «Небайдужі серця» Богуславецького НВК – «Спокус багато, здоров’я одне!». Усі ці роботи об’єднувала номінація «Українці – нація здорових людей», у кожній були родзинки-знаки, які підказували, яким наша молодь бачить шлях до здорового суспільства, що вона протиставляє згубним звичкам.

У номінаціях «Українці – толерантна нація» і «Школа – територія толерантності» дві прем’єрні мініатюри запропонував театр «Аспект» Чапаєвської школи: «Разом у щасливе майбутнє» та «Ти не сама». В них образно доводилося, що дружба – це не робота, і перешкодою до спілкування не можуть бути ні хвороби, ні стиль чи характер. Точки дотику треба шукати і знаходити. Керівник театру Людмила Дудник була нагороджена за кращу режисерську роботу та відданість справі виховання майбутнього. Колектив під її керівництвом, як і торік, показав високий рівень гри і розкриття складної теми. У однієї акторки впали окуляри, навколо яких потім метушився щонайменше десяток людей, але ніхто не наступив і не розтоптав крихкого скла. Ця деталь - не режисерський задум, а випадковість. Але яка символічна!

«Вчимося толерантності» - зіграти в такій номінації наважилися «Мрійники» з Бубнівсько-Слобідського НВК. Вони поставили хореографічну композицію «Нерозділене кохання». Про трагічне мовою пластики говорили дуже лірично.

Майстрами соціальної реклами відразу у двох номінаціях – «Розумне суспільство проти насильства»  і «Моя сім’я –моє багатство» - зарекомендували себе керівники та актори психологічного театру «Віра» Пальмірської школи. Лаконічні сюжети «Не мовчи…» і «Прости…» вдалися дуже промовистими, розважливі розповіді збурювали шквал емоцій і стосовно того як подолати насильство в сім’ї, і як навчитися поважати батьків. Саме родинні теми запросили обміркувати театри ще шести навчальних закладів.

«Яке дерево - такі й квіти, які батьки – такі й діти» - засобами народної творчості пропагував щастя жити у великій родині театр «Родина» Крупського НВК. Психологічний театр «Життя» Піщанської школи у виставі «Тобі легко не дати йому народитись» перегорнув щоденник ненародженої дитини і показав як це жахливо необдумано дати життя, а потім приректи того, хто вже є, до страти. Вразила акторська гра і суть проблем, порушених і розкритих «Поколінням» Гельмязівської школи у коротких виставах «Телевізор» і «Справжня мама». У мініатюрі «Все починається з дитини»  колектив «Прометей» Коврайського НВК показав контрасти життя родин із дітьми і без них. «Почуй мене, мамо» і «Я мрію про сім’ю» - ці сповіді про сокровенне театру «Альтернатива» Домантівського НВК змушували переживати разом з небажаними і покинутими дітьми. Яскраву і оптимістичну крапку на фестивальному кону поставив театр «АТІС» (активні, творчі, ініціативні, сміливі) Кропивнянської школи, запропонувавши глядачам розповідь «Свята і будні багатодітної сім’ї».

Поки журі обмінювалося враженнями, зал не сумував: дитяче експертне бюро визначалось із симпатіями аудиторії, кожна школа писала лист дружби ровесникам, які навчаються у Канівській школі-інтернаті, складали квітку-аплікацію із своїми рецептами зцілення світу, заклеювали папірцями із враженнями від фестивалю банер, обговорювали інтерактивні розминки…

Абсолютно всі форум-театри показали високий художній рівень міні-вистав та найголовніше – образно і цікаво втілили свої пропозиції як зробити світ щасливішим і кращим. Тому кожен отримав нагороду у певній номінації. Кращою актрисою одностайно визнано Анну Бережну із Кропивнянського колективу «АТІС», яка неперевершено зіграла маму й бабусю багатої дітьми сільської родини. Титулу кращого актора удостоївся її партнер, який теж повністю справився з роллю глави сімейства, Валентин Джулай. Поміченим було гарне втілення образу дівчинки, яка у дитбудинку виглядає маму, юною акторкою Домантівської «Альтернативи» Настею Молодик. Це підкреслювалося монологами, які чуттєво читала акторка цього ж театру Валерія Єфименко.

 Почесне третє місце розділили колективи Новодмитрівської та Піщанської шкіл, друге – Кропивнянської школи та Домантівського НВК. Першу нагороду другого районного фестивалю форум-театрів одержав колектив психологічного театру «Покоління» Гельмязівської школи. За рішенням глядачів лаврами кращого був увінчаний театр «АТІС» із Кропивни.

До цього успіху причетні наставники шкільних театральних труп – педагог-організатор Любов Пономаренко (Кропивна), соціальний педагог Ольга Гусейнова і практичний психолог Надія Кобзаренко (Гельмязів), соціальний педагог Галина Садівська (Домантове), практичний психолог Людмила Луніна і педагог-організатор Оксана Мичка (Піщане), педагог-організатор Ірина Спека і практичний психолог Ольга Нетудихатка (Новодмитрівка).

Надія КОВАЛЕНКО